Позиція Польщі у справі «Північного потоку»: чому Туск вважає арешти несправедливими

Позиція Польщі у справі «Північного потоку»: чому Туск вважає арешти несправедливими

21 серпня 2026 року прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск публічно закликав Німеччину припинити переслідування підозрюваних у підриві газопроводів «Північний потік». Відповідаючи на запитання журналістів, глава польського уряду заявив: «Німеччина точно не повинна переслідувати тих, хто в ситуації, коли на їхню країну напали, вдається до тих чи тих дій». Туск також наголосив, що «соромитися повинні ті, хто побудував цей газопровід, а не ті, хто його вивів із ладу».

Чому це важливо для читача

Справа «Північного потоку» безпосередньо стосується українських громадян, яких Німеччина розшукує за підозрою у причетності до диверсії на Балтиці у вересні 2022 року. Позиція офіційної Варшави формує дипломатичний контекст, у якому розглядаються запити німецької прокуратури про екстрадицію українців з країн ЄС. Це може вплинути на умови перебування підозрюваних затриманих у Хорватії та Італії.

Хронологія розслідування

  • У ніч проти 26 вересня 2022 року три з чотирьох ниток газопроводів «Північний потік-1» і «Північний потік-2» було зруйновано вибухами на дні Балтійського моря.
  • Сергія Кузнєцова затримали в Італії влітку 2025 року, а восени того ж року екстрадували до Німеччини; 1 липня 2026 року Федеральна прокуратура Німеччини офіційно висунула йому обвинувачення.
  • У вересні 2025 року в Польщі затримували українця Володимира Журавльова, і польський суд відмовив у його передачі Німеччині; нині він заарештований у Хорватії.

Міністр юстиції Польщі Вальдемар Журек підтвердив лінію уряду: «Ми не можемо карати того, хто захищає свою батьківщину різними способами». Туск також нагадав, що Польща послідовно виступала проти будівництва «Північного потоку-2», попереджаючи про поглиблення енергетичної залежності Європи від росії.