Окружний суд хорватського міста Пула 18 вересня 2026 року дозволив екстрадувати до Німеччини громадянина України Володимира Журавльова, якого підозрюють у причетності до підриву газопроводів «Північний потік» і «Північний потік-2». Рішення ухвалила колегія суддів на чолі з Едвіною Суєвич, письмово про нього повідомили через п’ять днів.
Що вирішив суд і які аргументи відхилив
Суд відхилив аргументи захисту, який посилався на принцип non bis in idem і на рішення Окружного суду Варшави від 17 жовтня 2025 року, котрий відмовив Німеччині у видачі Журавльова. Підставою для екстрадиції стали два європейські ордери на арешт — від 5 червня 2024 року та 28 серпня 2026 року. У першому дії підозрюваного кваліфіковані як антиконституційний саботаж, умисний вибух і руйнування будівель, у другому — як воєнний злочин, пов’язаний із пошкодженням цивільних об’єктів та порушенням роботи комунального господарства.
Позиція захисту та подальші дії
Український адвокат Микола Катеринчук назвав рішення упередженим і політичним. Захист готує оскарження в апеляційному суді, юридична компанія «Катеринчук, Моор і партнери» повідомила, що Журавльов може оголосити голодування як протест проти рішення. Після набрання рішенням законної сили Міністерство внутрішніх справ Хорватії передасть підозрюваного компетентним органам Німеччини. Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що Україна ніколи не брала участі в жодній операції, пов’язаній із підривом «Північного потоку-2».
Залишити відповідь