Свідоцтво про право на спадщину: що це і навіщо його оформлювати
Свідоцтво про право на спадщину — це офіційний нотаріальний документ, який підтверджує, що конкретна людина набула право власності на майно померлого. Без нього не вийде переоформити квартиру, продати будинок, зняти гроші з рахунку в банку чи вступити у права на частку бізнесу. Навіть якщо спадкоємець фактично живе у спадковій квартирі і сплачує комунальні, юридично він не власник, доки на руках немає цього папера.
Уявіть типову ситуацію: батько помирає, син продовжує жити в його будинку в Ужгороді, платить за світло та газ. Через три роки вирішує продати нерухомість — і нотаріус відмовляє: «Немає правовстановлюючого документа». Доведеться йти до нотаріуса, відкривати спадкову справу (якщо строк не пропущений), збирати довідки, платити держмито. Краще про цей папір подбати вчасно, бо підтверджує він не лише право, а й строк, з якого це право виникло.
Документ оформляє приватний або державний нотаріус, який веде спадкову справу. Він видається на підставі Цивільного кодексу України, Закону «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Це не довідка і не виписка — це повноцінний правочин, який реєструється в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та вносить запис до Єдиного реєстру спадкових справ.
Хто має право на спадщину і в якій черзі
За загальним правилом спадкоємці поділяються на п’ять черг. Перша — діти, подружжя та батьки померлого. Друга — рідні брати, сестри, дід, баба. Третя — тітки, дядьки, племінники. Четверта — особи, які проживали з спадкодавцем однією сім’єю не менше п’яти років до його смерті. П’ята — утриманці, непрацездатні родичі, яких спадкодавець утримував матеріально.
Якщо заповіту немає, майно розподіляється між представниками тієї черги, яка вступає у права. Спадкоємці наступних черг не отримують нічого. Наприклад, якщо є дружина і двоє дітей, тітка померлого вже не має права на спадок, навіть якщо вона доглядала його все життя. Змінити це можна лише через суд, довівши, що спадкоємець певної черги був негідним або фактично прийняв спадщину.
За заповітом спадкодавець може передати майно будь-якій особі — родичу, знайомому, благодійному фонду. Але обов’язкова частка зберігається за неповнолітніми, повнолітніми непрацездатними дітьми, непрацездатним подружжям і непрацездатним батькам. Вони отримують не менше половини того, що належало б їм за законом, незалежно від змісту заповіту.
| Черга спадкоємців | Хто входить | Розмір частки |
|---|---|---|
| Перша | Діти, подружжя, батьки | Рівними частками |
| Друга | Брати, сестри, дід, баба | Рівними частками |
| Третя | Тітки, дядьки, племінники | Рівними частками |
| Четверта | Особи, що жили однією сім’єю 5+ років | Рівними частками |
| П’ята | Утриманці, непрацездатні родичі | Рівними частками |
Кожен спадкоємець першої черги отримує рівну частку від загальної маси спадщини. Якщо, наприклад, у спадкодавця лишилася квартира вартістю 1 200 000 грн, дружина і двоє дітей — кожен отримає по 1/3, тобто по 400 000 грн умовної вартості. Частки визначаються нотаріусом, але за згодою спадкоємців можуть бути нерівними — наприклад, якщо один із спадкоємців відмовиться на користь іншого.
Строки вступу у спадщину: коли подавати заяву
За Цивільним кодексом України спадкоємець має шість місяців з дня смерті спадкодавця, щоб подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу. Цей строк однаковий і для тих, хто приймає спадщину за законом, і для тих, хто — за заповітом. Якщо строк пропущено, доведеться йти до суду і доводити, що спадок фактично прийнятий (особа вступила в управління майном, сплачувала борги, утримувала нерухомість) або поновлювати строк з поважної причини.
Поважними причинами вважаються тривала хвороба, перебування за кордоном, незнання про смерть родича. Суд оцінює кожен випадок індивідуально. Але навіть якщо строк поновлять, доведеться сплатити судовий збір і витрати на правову допомогу. Дешевше подати заяву вчасно, навіть якщо повний пакет документів ще не зібрано. Нотаріус приймає заяву і без правовстановлюючих документів на майно — їх можна донести пізніше, до закінчення строку.
Якщо спадкоємець помер, не встигнувши прийняти спадщину, його право переходить до його спадкоємців. Це називається спадкування за правом представлення. Наприклад, син помер через місяць після батька, не подавши заяву нотаріусу. Тоді право на спадок діда переходить до онуків, тобто дітей померлого сина, у рівних частках.
Документи, які потрібні для оформлення
Базовий пакет виглядає так:
- паспорт спадкоємця та ідентифікаційний номер (копії та оригінали);
- свідоцтво про смерть спадкодавця або рішення суду про оголошення його померлим;
- документи, що підтверджують родинний зв’язок: свідоцтво про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, довідка про зміну прізвища;
- заповіт із відміткою нотаріуса, який посвідчував, що він не скасований і не змінений;
- правовстановлюючі документи на майно: договір купівлі-продажу, дарування, свідоцтво про право власності, витяг з реєстру;
- витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- довідка про оціночну вартість майна (якщо є потреба у платних послугах);
- довідка про склад сім’ї або зареєстрованих осіб (для нерухомості).
Документи, видані іноземними державами, мають пройти апостиль або консульську легалізацію, а також переклад українською мовою з нотаріальним засвідченням. Це стосується свідоцтв про народження, шлюб, смерть, виданих у Польщі, Чехії, Італії чи інших країнах, з якими Україна має двосторонні угоди.
Нотаріус може запросити додаткові папери: довідку з банку про наявність рахунків, договір оренди земельної ділянки, технічний паспорт на будинок. Все залежить від складу спадкової маси. Не варто зволікати із зверненням — нотаріус сам перевірить, чого не вистачає, і виставить перелік для конкретної справи.
Процедура оформлення: від заяви до реєстрації
Перший крок — звернення до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. За загальним правилом це останнє місце проживання спадкодавця. Якщо він проживав у селі на Закарпатті, а зареєстрований був у Львові, відкривати справу доведеться у Львові. Нотаріус перевіряє, чи не було раніше відкрито спадкову справу в іншому нотаріальному окрузі, чи є заповіт, чи зверталися інші спадкоємці.
Другий крок — подання заяви про прийняття спадщини. Вона пишеться у нотаріуса під його наглядом або вдома, якщо спадкоємець не може приїхати (наприклад, перебуває в лікарні). У другому випадку заяву засвідчує нотаріус за місцем перебування спадкоємця і надсилає рекомендованим листом. Заяву можуть подати всі спадкоємці в один день — це прискорює процес.
Третій крок — збір документів. Нотаріус формує спадкову справу, запитує витяги з реєстрів, перевіряє наявність обтяжень на майно. Якщо майно в іпотеці, банк може вимагати погашення боргу до видачі свідоцтва. Якщо є невідомі спадкоємці, нотаріус може зробити публікацію в газеті «Зоря» або «Урядовий кур’єр» для їх пошуку.
Четвертий крок — видача свідоцтва. Це можливо не раніше шести місяців з дня смерті, коли всі спадкоємці визначені і подали заяви. Свідоцтво друкується на спеціальному бланку, підписується нотаріусом, скріплюється його печаткою. Для нерухомості додатково вноситься запис до Державного реєстру речових прав. Без цього запису свідоцтво не набуває чинності щодо третіх осіб — наприклад, покупця квартири.
| Етап | Що відбувається | Орієнтовний строк |
|---|---|---|
| Відкриття спадкової справи | Подання заяви нотаріусу | 1–3 дні |
| Збір документів | Довідки, витяги, оцінка | 1–4 місяці |
| Очікування строку | 6 місяців з дня смерті | Обов’язково |
| Видача свідоцтва | Підготовка, підписання, реєстрація | 1–2 тижні |
Вартість: держмито і нотаріальні послуги
За видачу свідоцтва про право на спадщину стягується держмито у розмірі 0,5% від вартості спадкового майна. Для близьких родичів (перша і друга черга) у 2024–2025 роках діє пільга: 0,5% застосовується до нерухомості, а для рухомого майна і грошових заощаджень — звільнення. Наприклад, якщо спадкоємець першої черги отримує квартиру вартістю 1 000 000 грн, держмито становитиме 5 000 грн.
Окрім держмита нотаріус бере оплату за свої послуги з оформлення. Це варіюється залежно від регіону і складності справи. У середньому — від 3 000 до 15 000 грн. Сюди входить складання заяви, перевірка документів, формування спадкової справи, підготовка проекту свідоцтва, реєстрація в реєстрі речових прав. Конкретну суму нотаріус озвучує на початку, і вона фіксується в договорі про надання правової допомоги.
Додаткові витрати: оцінка майна (від 500 грн за об’єкт), витяг з реєстру (190 грн у 2025 році), довідка про склад сім’ї (безкоштовно у ЦНАП). Якщо спадкоємець проживає в іншому місті і подає заяву через представника, додається довіреність і оплата роботи представника. Загальна вартість оформлення квартири в Києві або Львові може сягати 20 000–30 000 грн, у селі — 8 000–12 000 грн.
Що робити, якщо спадкоємець — неповнолітній
Якщо серед спадкоємців є дитина до 18 років, вона має обов’язкову частку у спадщині, незалежно від заповіту. Для оформлення свідоцтва потрібна згода органів опіки та піклування, якщо йдеться про нерухомість. Без цієї згоди нотаріус відмовиться видавати свідоцтво, навіть якщо інші спадкоємці не заперечують. Органи опіки перевіряють, чи не порушуються інтереси дитини при оформленні спадщини.
На практиці це означає: якщо батьки дитини вирішили відмовитися від спадщи на користь іншого родича, доведеться обґрунтувати перед опікою, чому це вигідно дитині. Наприклад, якщо в спадковій масі є борги або нерухомість у зруйнованому стані. Органи опіки можуть відмовити у згоді, і тоді відмова від спадщини не відбудеться.
Якщо дитина втратила обох батьків, її інтереси представляє опікун, піклувальник або адміністрація навчального закладу, де вона перебуває. У цьому випадку свідоцтво оформляється на ім’я дитини, а грошові кошти від спадщини зараховуються на її банківський рахунок і витрачаються виключно з дозволу органів опіки. Зняти гроші до 18 років без згоди опіки неможливо.
Коли свідоцтво не видають: підстави для відмови
Нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва, якщо спадкоємець подав не всі документи, якщо є спір між спадкоємцями, якщо встановлено недійсність заповіту. Найчастіше трапляється останнє: заповіт складено особою, яка не мала повної дієздатності, не підтверджено його посвідчення нотаріусом, є підстави вважати, що заповіт складений під тиском. Відмову нотаріуса можна оскаржити у суді.
Ще одна підстава — визнання спадкоємця негідним. За статтею 1224 Цивільного кодексу України негідним є той, хто умисно позбавив життя спадкодавця або когось із спадкоємців, вчинив замах на їхнє життя, змушував спадкодавця скласти заповіт на свою користь. Рішення про негідність ухвалює суд. Після цього такий спадкоємець відсторонюється від спадщини, а його частка розподіляється між іншими.
Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк і не довів фактичного прийняття спадщини, нотаріус також не видасть свідоцтво. Доведеться спочатку поновити строк у суді, а потім повертатися до нотаріуса. Це займає місяці, а іноді й роки. Простіше подати заяву вчасно, навіть якщо ви не впевнені, що хочете прийняти спадщину. Відмовитися можна пізніше.
Спадщина за кордоном: як оформити українцям за кордоном
Українці, які проживають у Польщі, Чехії, Німеччині, Італії, часто стикаються з оформленням спадщини в Україні. Консульські установи України у цих країнах не мають повноважень нотаріуса щодо спадкових справ, але можуть засвідчити заяву про прийняття спадщини і переслати її до України дипломатичною поштою. Це дозволяє подати заяву у межах шестимісячного строку навіть перебуваючи за кордоном.
Апостиль ставиться на оригінали документів: свідоцтво про смерть, свідоцтво про народження, про шлюб, якщо вони видані в країні, з якою Україна має двосторонню угоду. Для документів, виданих у країнах, що не приєдналися до Гаазької конвенції 1961 року, потрібна консульська легалізація. Переклад українською робить сертифікований перекладач у країні перебування, нотаріальне засвідчення перекладу — обов’язкове.
Якщо спадщина знаходиться за кордоном (наприклад, будинок у Польщі від родича), оформлення відбувається за польським правом. Український нотаріус у цій справі допомогти не може. Доведеться звертатися до польського нотаріуса (нотаріуса) з перекладеним пакетом документів, апостилем і довіреністю на представника. Терміни і вартість інші: у Польщі, наприклад, податок від спадщини для найближчих родичів скасований з 2007 року, але нотаріальні послуги коштують від 2 000 злотих.
Спадковий договір і договір довічного утримання
Окрім заповіту, в Україні діють два інших способи передачі майна на випадок смерті: спадковий договір і договір довічного утримання. Спадковий договір укладається у письмовій формі і посвідчується нотаріусом. За ним спадкоємець зобов’язується виконати певні умови (наприклад, доглядати спадкодавця до смерті), а натомість отримує право власності на майно відразу після підписання договору.
Спадковий договір відрізняється від заповіту тим, що право власності переходить одразу, навіть якщо спадкодавець живий. Це зручно для людей похилого віку, які хочуть передати квартиру тому, хто за ними доглядатиме. Але є ризик: якщо договір укладено під тиском або спадкодавець згодом передумав, доведеться доводити це у суді. Скасування спадкового договору можливе, але процес тривалий і витратний.
Договір довічного утримання (або догляду) передбачає передачу нерухомості у власність іншій особі в обмін на довічне утримання спадкодавця. Право власності переходить одразу, але спадкодавець зберігає право довічно проживати у квартирі. Цей договір реєструється у Державному реєстрі речових прав і передбачає чіткий перелік послуг з утримання: харчування, медикаменти, оплата комунальних, догляд.
Як оскаржити дії нотаріуса
Якщо нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва без законних підстав, зволікає з оформленням або вимагає додаткові документи, яких закон не вимагає, спадкоємець має право оскаржити його дії. Перший крок — письмова скарга до Нотаріальної палати України або до відповідного територіального управління юстиції. Нотаріальна палата зобов’язана розглянути скаргу у 30-денний строк і дати відповідь.
Якщо скарга до палати не допомогла, наступний крок — позов до суду. Суд розглядає справу за правилами адміністративного судочинства, якщо спір стосується дій нотаріуса як державного реєстратора, або цивільного — якщо йдеться про відмову у вчиненні нотаріальної дії. На практиці суди стають на бік спадкоємця, якщо той надав увесь передбачений законом пакет документів, а нотаріус не вмотивував відмову належним чином.
Під час оскарження можна вимагати відшкодування збитків, якщо через затягування нотаріуса спадкоємець втратив можливість продати майно, сплатив зайві відсотки за кредитом, поніс додаткові витрати. Суд може стягнути з нотаріуса моральну шкоду, але вона зазвичай невелика — 5 000–30 000 грн. Більш відчутна відповідальність настає, якщо дії нотаріуса призвели до реальних майнових втрат.
Міжнародний досвід: як це працює в ЄС і США
У Європейському Союзі регулювання спадкування уніфіковане Регламентом (ЄС) № 650/2012. За цим документом спадщина оформляється за правом тієї країни, де померлий мав останнє постійне місце проживання, навіть якщо майно знаходиться в іншій країні ЄС. Наприклад, якщо українець помер у Польщі, маючи квартиру в Німеччині, спадщина оформляється за польським правом, а рішення визнається в Німеччині автоматично. Україна не є членом ЄС, тому цей регламент на її громадян не поширюється, але знати про нього корисно, якщо спадкоємець планує переїзд.
У США спадкування регулюється на рівні штатів, і правила суттєво відрізняються. У деяких штатах є податок на спадщину (estate tax), який може сягати 40% від вартості майна понад певний поріг (у 2025 році — 13,61 млн доларів на особу). У Каліфорнії, наприклад, немає податку на спадщину, але є податок на приріст капіталу при продажу. Процедура оформлення включає probatе — судове підтвердження заповіту, яке може тривати від 6 місяців до 2 років.
В Україні податок на спадщину замінено на держмито, яке для найближчих родичів є невеликим (0,5% від вартості нерухомості). Для спадкоємців третьої і подальших черг, а також для нерезидентів, держмито становить 5% від вартості майна. Це суттєво менше, ніж у США чи деяких країнах ЄС (де може сягати 20–40%). Тому в українських реаліях спадщина — це насамперед питання правильного оформлення документів, а не податкового навантаження.
Типові помилки при оформленні спадщини
Перша і найпоширеніша — пропуск шестимісячного строку. Люди думають, що подадуть заяву пізніше, «коли з’явиться час», а потім доводять право у суді роками. Деякі взагалі вважають, що нотаріус сам їх запросить — ні, не запросить. Спадкова справа відкривається лише за заявою спадкоємця, без ініціативи з боку нотаріуса.
Друга помилка — ігнорування заборгованостей спадкодавця. Спадок включає не лише майно, а й борги. Кредити, неоплачені комунальні, штрафи, податкові зобов’язання — все це переходить до спадкоємців у межах вартості спадкового майна. Перш ніж приймати спадщину, варто перевірити, чи немає виконавчих проваджень щодо спадкодавця у реєстрі боржників, чи немає іпотеки на нерухомість.
Третя помилка — спроба обійти нотаріуса і продати майно за домовленістю з покупцем без переоформлення. Це незаконно. Договір купівлі-продажу, укладений від імені спадкодавця (навіть якщо він уже помер), є нікчемним. Покупець може вимагати повернення коштів, а продавець ризикує кримінальною відповідальністю за шахрайство. Переоформлення має відбуватися лише після отримання свідоцтва.
Покроковий план: як оформити спадщину без помилок
Крок 1. Протягом тижня після смерті родича зверніться до будь-якого нотаріуса за місцем його останнього проживання. Візьміть із собою паспорт, ідентифікаційний код, свідоцтво про смерть, документ, що підтверджує родинний зв’язок (свідоцтво про народження, шлюб). Подайте заяву про прийняття спадщини. Навіть якщо у вас немає повного пакета документів на майно — заяву приймуть.
Крок 2. У перші два тижні після подачі заяви зберіть довідки, які вимагає нотаріус: правовстановлюючі документи на нерухомість, витяг з реєстру речових прав, довідку про склад сім’ї. Замовте оцінку майна, якщо це потрібно для розрахунку держмита. Оцінку робить сертифікований оцінювач, результат дійсний шість місяців.
Крок 3. Повідомте інших спадкоємців про відкриття спадкової справи. Це можна зробити письмово, через нотаріуса, або через оголошення в газеті. Якщо хтось із спадкоємців відмовляється від своєї частки на вашу користь, оформіть відмову письмово і посвідчіть у нотаріуса. Відмова від спадщини — це безкоштовна процедура, яка триває кілька хвилин.
Крок 4. Через шість місяців з дня смерті з’явіться до нотаріуса для отримання свідоцтва. Перед цим переконайтеся, що всі документи в справі, заборгованостей немає, спірних питань між спадкоємцями немає. Нотаріус підготує свідоцтво, ви підпишете його, сплатите держмито і нотаріальні послуги. Документ видається у день звернення або протягом тижня.
Крок 5. З отриманим свідоцтвом зверніться до державного реєстратора (через нотаріуса або ЦНАП) для реєстрації права власності на нерухомість. Для транспортного засобу — до сервісного центру МВС. Для банківського рахунку — до банку, де рахунок відкритий, з документами про спадщину і паспортом. Без цих кроків свідоцтво не «працює» на повну силу.
Крок 6. Сплатіть держмито (0,5% для близьких родичів) і податкове зобов’язання, якщо воно виникло. Для нерухомості, отриманої у спадщину, податок на доходи фізичних осіб не нараховується для спадкоємців першої черги. Для інших черг — 5% від вартості. Декларація подається до податкової за місцем реєстрації протягом 60 днів з дня отримання свідоцтва.
Загальна тривалість процедури — від 6 до 12 місяців, якщо справа йде гладко. Якщо є спори, пропущені строки, невідомі спадкоємці, відмова нотаріуса — до 2–3 років. Щоб не затягувати, варто найняти спадкового юриста, який веде справу від початку до кінця: подає заяви, контролює строки, спілкується з нотаріусом, оскаржує дії. Це коштує 15 000–40 000 грн, але економить час і нерви.
Корисні поради від практиків
Обирайте нотаріуса, який має досвід у спадкових справах. Не всі нотаріуси однаково розбираються в нюансах, особливо коли йдеться про складну спадщину з нерухомістю в різних областях, корпоративними правами, іноземними елементами. Запитайте у знайомих, почитайте відгуки, перегляньте практику конкретного нотаріуса на сайтах судових рішень. Краще один раз вибрати правильного фахівця, ніж потім оскаржувати його дії.
Зберігайте всі квитанції, договори, довідки, навіть якщо здається, що вони не знадобляться. Документи раптово стають потрібними, коли нотаріус запитує підтвердження тих чи інших обставин. Копію робіть у двох екземплярах: одну — нотаріусу, другу — собі. Електронні копії в хмарі (Google Drive, OneDrive) — додатковий захист від втрати паперу.
Якщо у спадкодавця був бізнес (ФОП, ТОВ, корпоративні права), підготуйтеся до додаткових кроків. Спадкування частки у ТОВ регулюється статутом і законом про товариства: може знадобитися згода інших учасників, переоформлення в ЄДРПОУ, внесення змін до реєстру. Це окрема юридична процедура, яка вимагає допомоги корпоративного юриста, а не лише спадкового.
Часті запитання (FAQ)
Чи можна оформити спадщину без нотаріуса?
Ні, свідоцтво про право на спадщину має право видавати лише нотаріус. Фактичне прийняття спадщини можливе без нотаріуса, але для подальшого розпорядження майном (продаж, дарування) доведеться звертатися до нього.
Скільки коштує оформити спадщину на квартиру у 2026 році?
Залежно від регіону і черги спадкоємців: 8 000–30 000 грн за нотаріальні послуги плюс 0,5% держмита від вартості нерухомості. Для спадкоємців першої черги, наприклад, за квартиру вартістю 1 500 000 грн: держмито 7 500 грн, послуги нотаріуса орієнтовно 12 000–18 000 грн.
Що робити, якщо пропущено 6 місяців для подачі заяви?
Зверніться до суду з позовом про поновлення строку для прийняття спадщини. Суд оцінить поважність причин (хвороба, відрядження, незнання) і може поновити строк. Після рішення суду поверніться до нотаріуса.
Чи має право колишня дружина на спадщину колишнього чоловіка?
Ні, колишня дружина не є спадкоємцем за законом. Спадкоємцями першої черги є подружжя, яке перебуває у зареєстрованому шлюбі на момент смерті. Якщо шлюб розірвано, право на спадщину втрачається.
Чи можна відмовитися від спадщини на користь іншого спадкоємця?
Так, протягом шести місяців з дня смерті можна подати заяву про відмову на користь конкретного спадкоємця. Відмова оформляється у нотаріуса і є безкоштовною. Після шести місяців відмовитися неможливо.
Чи оподатковується спадщина в Україні?
Для спадкоємців першої та другої черги податок на доходи не нараховується. Для третьої і наступних черг, а також для нерезидентів — 5% від вартості майна. Держмито 0,5% сплачується всіма спадкоємцями за винятком окремих категорій.
Якщо у спадкодавця були борги, чи треба їх сплачувати?
Так, спадкоємці відповідають за борги спадкодавця в межах вартості отриманого майна. Наприклад, якщо борг 200 000 грн, а ви успадкували майно на 100 000 грн — сплачуєте лише 100 000 грн. Якщо боргів більше, ніж майна, можна відмовитися від спадщини повністю.
Чи можна оформити спадщину, перебуваючи за кордоном?
Так. Заява про прийняття спадщини посвідчується консульською установою України у країні перебування і пересилається дипломатичною поштою. Також можна оформити довіреність на представника в Україні, який подасть заяву від вашого імені.
Що таке обов’язкова частка у спадщині?
Це частина майна, яка гарантована неповнолітнім, повнолітнім непрацездатним дітям, непрацездатному подружжю і батькам спадкодавця, незалежно від змісту заповіту. Розмір — не менше половини частки, яку вони отримали б за законом.
Чи можна оскаржити заповіт у суді?
Так, заповіт може бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо складений особою, яка не мала повної дієздатності, під впливом обману, насильства, тяжкої обставини. Позов подається до суду за місцем відкриття спадщини. Строк позовної давності — три роки.
Залишити відповідь